Елементи бетонної кладки.

Звісно, цегла далеко не єдиний матеріал, що використовується сьогодні для індивідуального будівництва. Серед інших матеріалів - ніздрюваті бетони, дерево й різні каркасні технології із застосуванням мінеральних утеплювачів. У кожного з них є свої недоліки й переваги.

Стіни з газо- і пінобетону також вогнестійкі, не піддаютьсяі впливу комах і гниттю. До недоліків легких бетонів відноситься їхня висока здатність вбирати вологу. Без належної гідроізоляції через кілька зим стіни зажадають серйозного ремонту.

Ніздрюваті бетони мають високий ступінь теплоізоляції, що дозволяє зменшити товщину стін, а низька щільність 400-600 кг/м3 дозволяє застосовувати нескладні фундаменти. Однак досвід застосування газо- і пінобетону поки невеликий. Те ж саме стосується й  мінеральних утеплювачів, що входять до складу каркасних конструкцій. За свідченням багатьох архітекторів, в основному пошук альтернативи цеглі пояснюється економією на часі будівництва, трудовитратах, супровідних роботах, таких як зведення могутніших  фундаментів, і вартості стінового матеріалу. Всі ці доводи стосуються багатоповерхового будівництва, де вони дійсно мають першорядне значення.

Стіни з легкого монолітного бетону роблять монолітними або дріблочними. Стіни з легких бетонів користуються попитом у забудовників через їхню просту технологію зведення, невисоку вартість, гарні експлуатаційні якості. М’який монолітний бетон одержують на основі заповнювачів - шлаків, керамзитового гравію.

Міцний і легкий матеріал шлакобетон виходить на основі паливного або металургійного шлаків. Для більшої міцності в бетон додається 10-20% піску від обсягу шлаків. Стіни із цього матеріалу зводять за допомогою переставної щитової опалубки висотою 40- 60 см із чотирисантиметрових дощок. Зсередини щити покривають синтетичною плівкою або пергаміном і притискають до стійок, установленим по обидва боки стіни, що будується на всю її висоту. Відстань між сусідніми стійками не повинне перевищувати 1,5 м.

1 - укладання в незнімну опалубку (зовні - цегельна кладка, усередині - гипсокартон або ДВП, між ними заливається пінобетон);

2 - укладання в знімну опалубку

Кожна пара стійок один проти одного поверху стягається дротовими скрутками, а усередину опалубки встановлюються тимчасові розпірки. Шлакобетон укладають шарами по 15-20 см, ущільнюючи й утрамбовуючи. Через 2-3 дні опалубка переставляється, але протягом  десяти днів шлакобетонні стіни вкриваються від сонячних променів і періодично воложаться. Штукатурити стіни можна не раніше чим через місяць по обидва боки.

Шлакобетонні стіни зводяться із цегельним облицюванням, що відіграє роль зовнішньої опалубки. Внутрішня дерев’яна опалубка кріпиться за допомогою стійок і укосів.

Товщина стін з монолітного шлакобетону для житлових будинків - 55-60 см, для садових будиночків - 35- 40 см. Бетон з наповнювачем з керамзиту або пемзи має кращі теплозахисні властивості, тому товщина стін може бути зменшена на 5-10 см. Стіни будинку із блоків штукатуряться із зовнішньої сторони цементно-піщаним розчином. Із внутрішньої сторони облицьовуються аркушами сухої штукатурки.